Березанський навчально-виховний комплекс

Досвід із Баварської землі

Громадське об’єднання «Баришівка-Березань-Пуллах»… Мабуть не всім жителям нашого міста ця назва про щось говорить, хоч і існує ця організація вже 27 років. Можливо в пам’яті спливуть лише вітальні слова з уст представників німецької делегації на день Березані.

Чому саме сьогодні виникла потреба згадати про цю організацію?: 5квітня з Баварської землі повернулася делегація освітян з Баришівщини та Березані, яка працювала там з 28 березня за чітко спланованою програмою «Вчителі». На засіданні громадської організації у Баришівці було прийнято рішення про те, що першу делегацію освітян в Німеччині мають представляти керівники освітніх закладів: В.В.Коцюрбій–начальник управління освіти Баришівської районної ради, керівник делегації; О.В.Загорулько–завідувач методичним кабінетом Баришівської районної ради; Н.П.Калмикова–директор Баришівської гімназії; О.Д.Петренко–директор Лехнівської ЗОШ; Р.П.Самаєва–заступник директора Морозівського НВК. Освіту міста Березань випало за честь представляти мені–директору Березанського НВК Дегтярьовій Любові Петрівні. Поїздка була далеко не розважальною, більше навпаки. Кожний день проведений у Пулласі розпочинався о 7 ранку під мелодійний спів птахів і закінчувався підведенням підсумків, коли жителі міста вже відпочивали. За 8 днів вдалося досконало ознайомитися із системою освіти Баварії. Висновок членів делегації був одностайним: система освіти в Німеччині варта вивчення та впровадження в Україні.

Найбільше вразила сама структура освіти, що спонукає учнів до ранньої мотивації в навчанні: після початкової школи (4 клас) учнів за результатами навчальних досягнень зараховують до середньої школи (5 – 9 класи) або гімназії (5 – 12 класи), всі ці навчальні заклади існують як окремі структурні одиниці освітньої системи. Прагнучи отримати якомога вищий рівень знань, діти за власним бажанням та бажанням батьків можуть залишатися на повторний курс, що свідчить про їхню зацікавленість саме у знаннях, а не у балах. Разом з тим у класи до учнів, які прагнуть знань, заходять вмотивовані вчителі. Про престижність професії вчителя свідчить велика кількість бажаючих працювати на цій посаді та високий рівень заробітної плати педагогів.

Не залишилась поза увагою і профтехосвіта Німеччини. Уряду країни вдалося зберегти престижність робітничих професій, чого, на превеликий жаль, не скажеш про нашу країну.

В Німеччині також набуває розвитку інклюзивна освіта: діти з фізичними вадами мають право навчатися поряд із фізично здоровими дітьми. Водночас у країні продовжують функціонувати спеціальні школи для таких дітей. Право вибору закладу надається батькам ураховуючи діагноз дитини.

Про зацікавленість батьків у високому рівні знань їхніх дітей також свідчить наявність приватних шкіл. Виходячи з високих матеріальних статків родин ці школи користуються попитом.

Система контролю за відвідуванням учнями навчальних занять повністю покладається на батьків: за 15 хвилин до початку уроків батьки мають звітувати у телефонному режиму перед секретаріатом школи про причину відсутності їхньої дитини. І разом з тим замовники освіти–батьки, не претендують на вільний вхід до школи, бо всі школи працюють в закритому режимі, з метою створення безпечних умов для їх вихованців.

В жодній з відвіданих шкіл не побачили учня з мобільним телефоном. І як виявилось–на перше місце ставиться не скільки відволікання учнів під час уроків, як турбота про їхнє здоров’я. Українським же школам чомусь і досі важко переконати в цьому батьків.

Докорінно відрізняються від наших і системи організації гарячого харчування, прибирання приміщень та проведення ремонтних робіт. Всі ці напрямки роботи покладено на відповідальність громади і здійснюються за укладеними угодами. Звільнений від господарської рутини директор школи має більше часу на виконання своїх безпосередніх обов’язків– організація та контроль за здійсненням навчально-виховного процесу. Думаю, що це мрія кожного керівника українського освітнього закладу, яка може здійснитися за умови утворення громад.

Поїздка справила на мене незабутні враження: це була подорож у казку, море краси, порядку та приємної атмосфери, яку створили для нас члени німецького партнерства.

Дні, проведені у Німеччині, спонукали мене до становлення нових цілей у своєму подальшому житті. Після отриманого досвіду хочеться жити зовсім інакше, будувати свою державу, розвивати хороші сторони своєї країни. Адже кому як не нам – вчителям, брати на себе відповідальність за майбутнє нашої держави – наших дітей.

Директор Березанського НВК Л.ПДегтярьова